Amphicar

Навігаційні вогні, туманний гудок, два гвинти ззаду, лінзовий насос і високо встановлений вихлоп; німецький Amphicar має все необхідне, щоб ходити по воді, окрім керма.

Зміну курсу на воді здійснюють передніми колесами, так само як на дорозі. Зайве казати, що це працює далеко не optimaal. Як човен він, отже, не надто придатний, але й як автомобіль має свої недоліки. Amphicar важко назвати комфортним, а через спеціальну конструкцію кузова його поведінка на дорозі досить непередбачувана. На суші Amphicar розвиває близько 100 км/год, на воді — 12 км/год. Попри погані ходові якості на воді, Amphicar перетнув Ла-Манш. Amphicar — це розробка німецького інженера Ганса Тріппеля, який ще під час Другої світової війни займався створенням амфібійних транспортних засобів для німецької армії. У 1959 році він презентує Eurocar — перший амфібійний автомобіль для споживачів. Автомобіль оснащено двигуном Austin A35, встановленим ззаду. Два роки потому починається серійне виробництво. На той момент автомобіль отримує назву Amphicar і оснащується двигуном від Triumph Herald. До 1967 року було виготовлено близько 4 000 Amphicar.