L’Automobiliste

Henri (Marie Raymond) граф de Toulouse-Lautrec був французьким живописцем, графіком і літографом, хронікером так званої belle époque (прекрасної епохи від кінця XIX століття до початку Першої світової війни). Це була епоха, що характеризувалася загальним добробутом, величезним розвитком мистецтва й науки та високим рівнем суспільного спокою. Toulouse-Lautrec був аристократом, який із великим задоволенням був частиною нічного життя Парижа. Художник і спостерігач, відомий своїми зображеннями найінтимніших моментів знедолених свого суспільства без моралізаторства і без претензійних коментарів. Toulouse-Lautrec часто бував у приміщенні La Revue Blanche (французького мистецького та літературного журналу), де познайомився з шанувальниками автомобілів, такими як Octave Mirbeau, Bonnard, Apollinaire і Tristan Bernard. Проте передусім він був вершником і не поділяв їхньої пристрасті до автомобіля. Тож ця літографія є його єдиною даниною автомобілю. Цілком очевидно, що його цікавить водій автомобіля, а сам автомобіль є лише доповненням у його композиції. Це портрет його кузена (і супутника нічних розваг) Dr. Gabriel Tapie de Celeyran за кермом раннього автомобіля. Toulouse-Lautrec перетворює тут свого кузена на архетип шофера свого часу: сильного, витривалого й сміливого. Модний одяг, надлишок козячого хутра та пилозахисні окуляри (з величезними скельцями) створюють образ героїчної чарівності автомобільної їзди й таємничого маскування, що приваблювало багатьох шоферів. На літографії внизу ліворуч видно монограму Toulouse-Lautrec. З оригінального тиражу в 20 літографічних відбитків у світі відомо лише сім примірників.