Ferrari 375 Indianapolis

Помилкові оцінки траплялися у Ferrari нечасто, але участь у перегонах «500 миль Індіанаполіса» була однією з них.

Помилкові оцінки траплялися у Ferrari нечасто, але участь у перегонах «500 миль Індіанаполіса» була однією з них. Коли у 1950 році міжнародна автомобільна федерація FIA також включає Indy 500 до чемпіонату світу Формули-1, Ferrari модифікує чотири 4,5-літрові боліди Grand Prix. Американський імпортер Ferrari Луїджі Кінетті продає три з них клієнтам, а четвертий виставляє сама фабрика Ferrari, посадивши за кермо свого провідного гонщика Альберто Аскарі. Лише завдяки винятковому таланту Аскарі заводський автомобіль кваліфікується як єдиний із чотирьох Ferrari, та й то Аскарі стартує зі скромної 19-ї позиції. Річ у тім, що Ferrari виявляються непридатними для овального треку з його віражами. Технічно вони налаштовані на пласкі траси з багатьма поворотами. У самій гонці Аскарі змушений постійно перемикати передачі, бо передавальні числа не підходять для цього треку. На сороковому колі з двохсот він сходить через зламану маточину колеса. Ferrari 375 Indianapolis, що представлений у музеї, це ‘Grant Piston Ring’, один із трьох приватних автомобілів. Ним мав керувати Johnnie Parsons, але через невдоволення тією незначною увагою, яку Ferrari приділяє його автомобілю під час підготовки до гонки, він їде під час другого кваліфікаційного вікенду. Його заміна, Danny Oakes, є значно слабшим гонщиком і не може кваліфікуватися.